23 листопада 2010 року Регіональним філіалом НІСД у м. Донецьку  спільно з Донецькою обласною державною адміністрацією, Інститутом економіки промисловості НАН України,кафедрою «Міжнародна економіка» Донецького національного  було проведено у м. Донецьку «круглий стіл» «Доцільність заснування на українсько-російському кордоні єврорегіону «Азов».

Доповіді, повідомлення й виступи були зроблені провідними вітчизняними вченими й фахівцями, представниками органів влади, галузевих, академічних інститутів та інших організацій.

Заступник голови Донецької обласної державної адміністрації Черенкова М.А. висловила сподівання, що  результатом нашого обговорення буде не просто дискусія, що перетворюється в ще одну дискусію, а консолідована позиція по питанню: існує  чи ні необхідність   створювати єврорегіон "Азов". Актуальність теми не має потреби в поданні прикордонне співробітництво є пріоритетом. Вона побажала учасникам плідної роботи.

У своїй доповіді директор РФ НІСД у м. Донецьку, д.е.н., професор Макогон Ю.В. відзначив, що на сході країни, просування в напрямку більше тісної інтеграції в рамках транскордонного співробітництва певним чином запізнюється через відсутність як нормативно-правової бази у формі міжнародних угод, так і відсутності чіткого подання про організаційно-економічні форми реалізації подібної взаємодії.
Транскордонне співробітництво спричиняється виділення наступних етапів і пріоритетів регіонального розвитку:

1. реалізація єдиної транспортної політики щодо митних переходів і головних транспортних напрямків, будівництва автомагістралей головних доріг, розвитку регіональної системи залізничних колій, будівництва регіональних аеропортів, розвиток регіонального повітряного транспорту по єврорегіону, регіону СНД, ЄЕП, ГУАМ й ОЧЕС;
2. формування конкурентної економічної структури єврорегіонов, прискорення економічної трансформації й ефективної утилізації природних ресурсів, розширення технологічних інновацій і подальший розвиток інфраструктури, що необхідна для впровадження цих інновацій, активізації бізнесу, впровадження спільних проектів у цих галузях комплексу. Активне створення технопарків буде сприяти цьому процесу;
3. створення спеціальних фондів, асоціацій, реалізація проектів спільного розвитку, підписання міжрегіональних угод, які забезпечать найбільш ефективне використання й розвиток потенціалів об'єднаних територій, будуть сприяти формуванню єдиного господарського комплексу в рамках єврорегіону.

Президент Донецької торговельно-промислової палати, д.е.н., професор Чижиков Г.Д. наголосив, що саме ідея є дуже важливою, вона диверсифікує підходи Донецького та інших регіонів подивитися на себе з іншого боку, не з точки зору сформованих економік, збагатитися можливостями, що надає цей чудовий регіон Азов’є. З іншого боку, це школа формування взаємодії між регіонами та можливості для серйозних проектних мислень. Але треба відповідати, якщо ми бажаємо, щоб цей проект був успішний, використовуючи негативний досвід, що є в інших регіонах, регіональних проектів, як єврорегіони.  Необхідно зразу спробувати разом відповісти - чому серце проекту є успішним чи не успішним?

 Анісімов А.Є., к.е.н., доцент – начальник управління регіонального розвитку, залучення інвестицій, зовнішньоекономічної діяльності Донецької обласної державної адміністрації проінформував, що по-перше, нещодавно, місяці була делегація в Донецькій області брала участь на економічному форуму в м. Ростові-на-Дону в засіданні робочої групи, яка відбулася на цьому форумі брали участь представники Луганської області, Донецької та Ростовської. Перш за все це прикордонні питання, питання митних переходів, екологія, басейн річки Сіверський Донець та, звичайно, біоресурси Азовського моря, чисте повітря плюс регіональні ландшафтні парки, річка Міус. І другий нюанс те, що на минулому тижні в Донецьку державну адміністрацію було спрямовано від керівництва Краснодарського краю проект-пропозицію про підписання договору про співпрацю між Донецькою областю та Краснодарським краєм. Документ цей зараз знаходиться на розгляданні в облдержадміністрації. В підготовці пропозицій беруть участі всі галузеві управління.

Матвєєв Є.Е., старший науковий співробітник Інституту регіональних досліджень (м. Львів), к.е.н., доцент в своїй доповіді наголосив на специфічні форми організації транскордонного співробітництва - так званих партнерства. Партнерства – це є можливість утворити   об’єднання, в які   не треба буде здійснювати великих інвестицій, і насправді не має бути великого ризику в тому що, скажімо, якщо ми будемо говорити про промислову інфраструктури – це є великі ризики. Тому будь-які угоди про розвиток в сильних промислових інфраструктурах будуть наражатися на необхідність прописувати в угодах, гарантіях, що буде, якщо поміняються умови, бо це великі інвестиції. Перед партнерством - це інвестиції, переважно, є невеликі.

Ляшенко В.І., завідувач відділом Інституту економіки промисловості НАН України, д.е.н., професор запропонував щоб розглядати єврорегіони як своєрідні парасольки для укріплення економічного транскордонного співробітництва. А найбільш такою боєздатною одиницею економічною розглядалася система кластерів, тобто конкурентоздатних об’єднань підприємств по обидва боки кордону як в традиційних галузях спеціалізації, тобто сільського господарстві, машинобудуванні, металургії, так і в нових галузях, які повинні сприяти обом країнам для завершення переходу до нового технологічного укладу, тобто спроби сконструювати умови для розвитку кластеру в сфері нанотехнології, біотехнологій та інформаційних технологій.

Білецький В.С., д.т.н., професор зауважив, що проблема транскордонного співробітництва це дуже давно пропрацьована проблема. Фонди, такі як Конрада Аденауера – це   донори, які могли би це підтримувати в культурній й іншій сфері створення єврорегіонів. Фонди не сприйняли цю проблему, тому що тут є і політичний вимір і концептуальний. Слід звертатися до фондів, щоб у спільноти не складалося враження, що це проект на двох – для Росії та України.

 Трима Б.В., голова Першотравневої райдержадміністрації зупинився на практичних аспектах  – це використання Азовського моря як єдиного транснаціонального водного простору. Тому проблеми використання біоресурсів, біосистеми Азовського моря становить важливу частину роботи райдержадмінстрції. Крім цього, існує рекреаційне направлення, оскільки економіка цього району розвивається на основі сільського господарства, що призводить до результатів, які важко прогнозувати. Тому необхідно думати,  чим займатися, щоб наповнювати доходну та податкову частини бюджету за рахунок додаткових джерел.

Болбат І.І., голова Новоазовської райдержадміністрації підкреслив, що ми розглядаємо перспективи розвитку малого та середнього бізнесу – зустрічаємось з російськими колегами, культурні зв’язки, обмін делегаціями, спільні заходи. Це важливо з огляду на те, що при розділі СРСР сіла опинилися розділеними навпіл – люди прикордонних територій мають родичів у Ростовській області. Контакти, взаємодія відбувається і співпраця між людьми. На цьому підґрунті ми маємо можливість вирішення питання розвитку малого та середнього бізнесу.

Солонников Я.С., головний спеціаліст-економіст відділу європейської інтеграції й зовнішніх відносин Управління зовнішніх відносин і зовнішньоекономічної діяльності Запорізької облдержадміністрації зауважив, що приазовські регіони України й Російської Федерації мають цілий ряд спільних інтересів, пов'язаних з водоймами Азовського басейну, їхньою екологією й живими ресурсами, міжнародне співробітництво на рівні регіонів необхідно для координації спільних зусиль за рішенням актуальних екологічних і господарських питань, зокрема  питань в області рибного господарства. Серед організацій, які виразили готовність брати участь у проектах у рамках еврорегиона "Азов", - Азовський центр ПівденьНДРО, що є провідною науковою установою України в Азовському басейні.

Проректор з наукової роботи Маріупольського державного університету, к.е.н., професор Булатова О.В. у своїй доповіді зазначила, що в умовах посилення конкуренції в інтеграційних процесах зростає активність не тільки держав, але й конкретних територій, насамперед  прикордонних. Традиційно, серед основних завдань, які коштують перед прикордонними територіями, виділяють:
-        забезпечення більше ефективного керування ресурсною базою,
-        розвиток спільної інфраструктури,
-        нарощування виробничої й науково-технічної кооперації,
-        спільне проведення природоохоронних заходів,
-        створення загальної бази для співробітництва в гуманітарній, культурній, соціальній й іншій областях і т.п.
В остаточному підсумку, все це повинне служити розвитку територіальних громад, підвищенню добробуту в прикордонних регіонах.

Виконавчий директор Донецького регіонального відділення  Українського союзу промисловців і підприємців Собко В.Г.
Якщо ми говоримо про створення конкурентного середовища всередині Єврорегіону, то  нам конкурувати не має сенсу, на що вже вказував попередній колега: необхідно створити ефект синергії. В цьому випадку необхідно ідеологія співробітництва запропонувати, яка б нікого не відлякувала, всім було зрозуміла, і  закордонні фонди могли б без будь-яких ідеологічних протиріч  підтримати цю програму. Не варто на глобальні проекти замахуватися, бо вони завжди викликають побоювання створити нових конкурентів на зовнішніх ринках. Тому необхідно запропонувати такий робочий варіант співробітництва, який є надійним, безпечним, зрозумілим, націлений тільки на покращення благополуччя населення Єврорегіону «Азов».

Кравченко В.О., к.е.н., доцент, Донецький національний університет:
Європейська практика підказує, що ті єврорегіони, які формувалися згори не були ефективними, там де формування проблеми та ідеї  іде знизу - єврорегіон є ефективним. Стосовно ефективності єврорегіонів, всі доповідачі торкалися або проблеми промислових кластерів, або промисловості, або проблем Азовського моря, або якоїсь річки в межах євро регіону – це все правильно, резонно, однак одна з цілей єврорегіону це покращення якості життя людей та вирішення їх проблем. Тому не завжди можна оцінити ефективність само євро регіону в цифрах, тоді треба вводити треба оцінки соціального характеру до оцінки діяльності єворорегіону. Можливо  слід  спробувати альтернативні варіанти транскордонного співробітництва через створення різноманітних транскордонних об’єднань і якщо досвід їхнього функціонування буде позитивні, тоді слід піднімати питання про створення наступного щабля  - єврорегіону з залученням районних адміністрацій з метою формування завдань  для вирішення  тих проблем, які краще самих райадміністрацій не знає ніхто.