Для економічного розвитку України характерна інерційна модель розвитку, основу якої усе ще становлять частково збережені колишні зв'язки й потенціал. Однак ця модель розвитку фактично вичерпала себе й вимагає заміни. На порядку денному встало питання вибору такого шляху розвитку країни, який здатен забезпечити економічну усталеність і національну безпеку країни.

 

Процеси інтеграції й регіонального співробітництва покликані розв'язувати проблеми, що перешкоджають економічному розвиткові, політичній стабільності й соціальній згоді. У зв'язку із цим для забезпечення сталого економічного розвитку України необхідно враховувати виклики глобалізації, необхідність інтеграції у світові й регіональні господарські структури, можливості захисту національних інтересів, взаємовигідність міжнародної торгівлі й інших форм економічного співробітництва, заснованих на принципах рівноправного партнерства.

 

До головних чинників формування і розвитку ОЧЕС можна віднести:

– геополітичний, геоекономічний, ресурсний і пов’язані з ними транспортний і рекреаційний потенціали. Геополітичний потенціал ОЧЕС визначається розташуванням його країн-учасниць у регіоні Чорного моря, а також можливість розвитку їх зовнішньоекономічних зв’язків на великому просторі від Балкан до Центральної Азії і від Балтії до арабських країн з чисельністю населення понад 320 млн. Маючи потенційно місткий внутрішній ринок, ОЧЕС у перспективі може стати важливим ринком торгівлі між Європою, Близьким Сходом і Азією. Всі країни-учасниці ОЧЕС зацікавлені у реалізації своїх транзитних і ресурсоекспортних конкурентних переваг;

– різні рівні соціально-економічного розвитку країн-учасниць: від 18,5 тис. дол. США на душу населення (Греція), 4,2-3,2 тис. дол. США (Болгарія, Румунія, Росія, Туреччина), 3,0-1,2 тис. дол. США (Албанія, Вірменія, Азербайджан, Грузія, Україна) до 620,0 дол. США (Молдова);

–  низький рівень взаємодоповненості (компліментарності) господарських систем країн-членів;

– переважна орієнтація зовнішньої торгівлі учасників об’єднання на ринки країн, що не входять до ОЧЕС, в основному це ринки країн-членів ЄС;

– вплив на розвиток зовнішньоекономічних зв’язків країн-учасниць ОЧЕС інших регіональних інтеграційних об’єднань і міжнародних організацій, у роботі яких вони беруть участь (Болгарія, Греція, Румунія – ЄС; Азербайджан, Грузія, Молдова, Україна – ГУАМ; Албанія – ЦEФTA; Росія – СНД, ЄврАзЕС, АТЕС, АСЕАН). Членами СОТ є всі країни-учасниці ОЧЕС, крім Азербайджану і Росії;

– особливості товарної структури міжнародної торгівлі ОЧЕС, у якій переважають мінеральні продукти, чорні і кольорові метали, продукція хімічної, приладо- та машинобудівної промисловості.

 

Перспективи інтеграції ОЧЕС як регіонального інтеграційного об’єднання пов’язані із створенням Чорноморського митного союзу з режимом вільного руху товарів, послуг, капіталів. Особливостями сучасного розвитку міжнародної торгівлі в системі ОЧЕС є зростання її питомої ваги в обсязі світової торгівлі при недостатньому її рівні між країнами-учасницями. Найбільший обсяг експортно-імпортних операцій на регіональному ринку ОЧЕС припадає на Росію (35 %), Туреччину (27 %), Грецію (20 %).

 

Для реалізації напрямів співробітництва в рамках ОЧЕС створені Міжнародний центр чорноморських досліджень, Комісія захисту Чорного моря, Науковий фонд ОЧЕС, Міжнародний Чорноморський клуб, Секретаріат Енергетичної Хартії, інформаційна мережа науково-технічних досліджень та асоціацій вчених.

 

З метою розширення інвестиційної діяльності між країнами-учасницями ОЧЕС був створений Чорноморський банк торгівлі та розвитку, діяльність якого направлена на розвиток міжрегіональної торгівлі, надання допомоги у інвестуванні проектів в економічній і соціальній сферах.

 

Існує велика зацікавленість країн-учасниць ОЧЕС у формуванні Спільної енергетичної системи, яка сприятиме вирішенню важливої проблеми – співпраці у транспортуванні енергетичних ресурсів через територію ОЧЕС до Європи з Центральної Азії, Закавказзя, Ближнього і Далекого Сходу.

 

У виході енергетичних ресурсів Каспійського регіону на ринки ОЧЕС зацікавлена і Україна. Вирішенню цієї проблеми сприятиме енергетичний центр, створений у Болгарії (Варна) за участі Єврокомісії.

 

Для обміну науково-технічною, економічною, статистичною інформацією в системі ОЧЕС функціонує Координаційний центр (на базі Турецького інституту статистики).

 

Перспективне поглиблення інтеграційних процесів в системі ОЧЕС, яке сприятиме розширенню співробітництва між країнами-учасницями на основі забезпечення економічної і політичної стабільності у Південно-Східній Європі, пов’язано із:

– створенням зони вільної торгівлі;

– залученням фінансової допомоги з регіональних проектів ЄБРР, Європейського інвестиційного банку, приватного капіталу, а також реалізації програм Європейського сусідства та партнерства (ENPI);

– переходом на сучасні транспортно-перевантажувальні технології на основі логістичних матеріальних потоків та інформаційно-комунікаційних технологій, організації супутникового стеження за транспортуванням вантажів;

– розвитком транспортної, енергетичної та телекомунікаційної інфраструктур;

– посиленням ролі транскордонного співробітництва в системі єврорегіону „Чорне море”;

– розширенням інформаційного забезпечення учасників регіонального ринку;

– активізацією боротьби з організованою злочинністю, корупцією і тероризмом.

 

Діяльність ОЧЕС спрямована на розвиток конкурентоспроможної ринкової економіки в регіоні Чорного моря, формування нового виробничого потенціалу на інноваційній основі.

 

Вигідність участі України в ОЧЕС пов'язана з наступними обставинами:

• регіональна економічна інтеграція є однією з основних тенденцій функціонування світової економіки, яка або повністю ліквідує, або суттєво послабляє бар'єри на шляху міжнародної міграції товарів, послуг, капіталів і робочої сили;
• для України багато з країн ОЧЕС (Росія, Туреччина, Азербайджан й ін.) є провідними зовнішньоекономічними партнерами;
• до ОЧЕС входять країни-члени ЄС (Греція, Болгарія, Румунія), економічні зв'язки з якими дозволять Україні активізувати співробітництво й з іншими країнами ЄС.

 

Економічна ефективність ОЧЕС може зрости тільки при повному використанні регулюючих, координуючих, перерозподільних і інших функцій угруповання, при досягненні балансу національних інтересів країнами-учасниками.

 

Додаткові можливості досягнення генеральних цілей стратегічного співробітництва України з Турецькою Республікою й Російською Федерацією підсилює геополітична подібність держав у транзитно-комунікаційному коридорі, що зв'язує Європу з Азією. Беручи до уваги економічну інтегрованість, взаємозалежність цих континентів, можна cтверджувати, що Україна з Туреччиною претендують на роль посередників для цих мегарегіонів. Після розпаду СРСР національні інтереси України й Туреччини істотно збігаються у формуванні оптимального балансу сил у новій геополітичній ситуації, починаючи від організації безпеки й стабільності в Чорноморському регіоні й закінчуючи створенням транспортно-транзитних шляхів. Останнім часом загострюються питання, пов'язані з дестабілізацією потоків транспортування енергоносіїв, тому раціональним і можливим було б вирішення цих проблем у межах співробітництва в ЧЕС.

 

Досліджуючи залежність окремих країн від торгівлі в рамках ОЧЕС у вигляді співвідношення між внутрішньорегіональною торгівлею і торгівлею з іншими країнами світу, можна дійти висновку, що найбільш залежними від внутрішньорегіональної торгівлі країнами є Молдова, Грузія, Азербайджан і Україна. Країнами, менш залежними від внутрішньорегіональної торгівлі, є Румунія, Росія, Туреччина і Греція. Що стосується Росії, то необхідно відзначити, що скоріше країни ОЧЕС залежать від російських торгових потоків, ніж навпаки.

 

Співробітництво в сфері енергетики в рамках Чорноморського економічного співробітництва є єдиним форумом регіонального співробітництва. Стратегія співробітництва ОЧЕС в сфері енергетики розвивається за наступними напрямами:

- створення регіонального енергетичного ринку;

- відновлення й модернізація енергетичної інфраструктури;

- залучення інвестицій і зміцнення діалогу з питань енергетики між ОЧЕС і ЄС.

 

Незважаючи на те, що було зроблено значну роботу із всіх цих напрямків, існує необхідність у розробці нових підходів регіонального співробітництва в сфері енергетики з урахуванням наявного досвіду й сучасних тенденцій:

- відновлення й модернізація існуючої енергетичної інфраструктури й створення нових енергетичних потужностей;

- розробка більш широкої інвестиційної політики, спрямованої на поліпшення й лібералізацію інвестиційних можливостей в енергетичному секторі країн ОЧЕС;

- активізація співробітництва між ПАЧЕС і Європейським Парламентом з питань енергетики з метою забезпечення правової підтримки новим ініціативам і проектам в області енергетики.

 

Таким чином, у найближчій перспективі Чорноморський регіон буде відігравати важливу роль у забезпеченні енергетичної безпеки Європи. Однак, будучи стратегічно важливим регіоном як транзитний маршрут для перевезення енергоносіїв і як власник величезних запасів органічного палива, Чорноморський регіон переживає в цей час поворотний момент. Зростаюче значення регіону на світовому енергетичному ринку повинне бути правильно оцінено й усвідомлено всіма зацікавленими сторонами для того, щоб здійснювати надійні й ефективні координовані заходи в енергетичному секторі.

 

Складне завдання досягнення балансу національних інтересів країнами-учасниками ОЧЕС можливо лише на основі розумного компромісу, пошуку таких неконфронтаційних стратегій співробітництва, які зможуть забезпечити розвиток регіональних інтеграційних процесів, прискорення темпів економічного зростання, підвищення рівня міжнародної конкурентоспроможності, зниження інфляції, зростання зайнятості й інші позитивні економічні зрушення.

 

РФ НІСД у м.Донецьку

(Ю. Макогон, І. Хаджинов)