Регіональний філіал Національного інституту стратегічних досліджень в м. Донецьку, Донецька обласна державна адміністрація спільно з Інститутом економіки промисловості Національної академії наук України, кафедрою «Міжнародна економіка» Донецького національного університету 5 квітня 2011 року провів у м. Донецьк круглий стіл «Перспективи та напрямки  розвитку старопромислових регіонів України у посткризовий період»

Директор Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Донецьку, завідувач кафедри «Міжнародна економіка» Донецького національного університету, заслужений діяч науки і техніки України, д.е.н., професор Макогон Ю.В., зауважив, що фінансово-економічна криза 2008-2009 років суттєво вплинула не лише на економічну безпеку і стабільність більшості країн світу, а й сприяла зародженню більш системних змін, пов’язаних із зміною політичних курсів країн, переглядом суспільних цінностей. Особливо відчутною криза стала для держав, які перебували у стаді трансформації, до таких належить і Україна. Сьогодні ми вже можемо аналізувати причини, етапи кризи, враховуючи наслідки і розробляючи моделі подальшого розвитку. Безперечно, для старопромислових регіонів криза була і залишається відчутною. Головні галузі важкої промисловості: металургійна, машинобудівна, коксохімічна та хімічна – зазнали найбільших втрат і потребують сьогодні найбільшої уваги. Необхідно пам’ятати – небезпечним наслідком економічної кризи є погіршення соціально-економічного стану громадян, що, в свою чергу, створює передумови для поширення соціальних вибухів, протестів. І одним із завдань сьогодні є не лише відновлення економічних показників, підтримка важливих галузей виробництва, а й врахування у діях державної, регіональної влади соціальної складової подолання економічної кризи.

Анісімов А.Є., начальник Головного управління регіонального розвитку, залучення інвестицій і зовнішньоекономічних відносин Донецької обласної державної адміністрації, к.е.н.,  сконцентрував вашу увагу на тій стратегічній меті – це формування інноваційної моделі розвитку області, залучення інвестицій для реалізації пріоритетних напрямів економічного та соціального розвитку і, звичайно, підвищення конкурентоспроможності регіону. Для її реалізації визначено ряд пріоритетів, які ви можете бачити на слайді.

Жаліло Я.А., перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, к.е.н., с.н.с., заслужений економіст України, звернув увагу присутніх, що посткризовий період, коли в 2010 р. українська економіка демонструє тенденцію економічного відновлення, в регіонах, які ми звикли відносити до старопромислових, формуються певні диспропорції і накопичуються суперечності, які, власно кажучи, були властиві ще в докризовий період. Насамперед вони полягають у тому, що відбувається відновлення, зростання промислового виробництва в нижчих темпах, ніж в країнах-лідерах, проте вищих, ніж у середньому по Україні, має місце активне зростання, випереджаюче зростання експортної складової виробництва, але все це відбувається, на жаль, не на інвестиційному підґрунті. Загальна для всієї України тенденція, а саме, – відновлення у посткризовий період докризової моделі економічного розвитку з усіма суперечностями, які були їй властиві, моделі, яка розвивалася значною мірою на експортних складових, яка була дуже серйозно підпорядкована тим тенденціям, що відбувалися на світових ринках, яка продемонструвала значну нестабільність у кризовий 2008 р. Таким чином, і це стосується не лише старопромислових регіонів, а, власно кажучи, всієї економіки України, ми сьогодні спостерігаємо дуже серйозну небезпеку – втягування України в так звану «голландську хворобу», тобто втягування у панівні на даному конкретному періоді часу, але малоперспективні у тривалій перспективі, тривалому проміжку часу, галузі, які базуються на традиційних застаріваючих конкурентних перевагах і, очевидно, мають обмежену продуктивність у сучасному конкурентному світі. Це веде до ризиків фрагментації економічного простору України і має бути обов’язково враховано для того, аби можна було говорити про динамічний розвиток конкурентоспроможної країни в довгостроковій перспективі.

Мартякова О.В., завідувач сектору Інституту економіки промисловості НАН України, завідувач кафедри управління виробництвом Донецького національного технічного університету, д.е.н., професор, повідомила, що  однозначного підходу до визначення терміну старопромисловий регіон сьогодні немає. Але питання це важливе. Дуже часто, коли ми говоримо про старопромислові регіони, вони співпадають і з депресивними територіями. Цей термін добре визначений, до нього відносять об’єкти, на яких впродовж п’яти років валовий продукт на одну особу найнижчий. При диференціації Донецької області прийняті три рівні: критичний, депресивний і проблемний. Донецька область за сукупністю показників належить до депресивних регіонів з найбільш складною соціально-економічною та містоутворюючою складовою. Ознаками занепаду є економічні, екологічний, соціальні. Показники затверджені законодавчо.

 Білецький В.С., д.т.н., професор Донецького національного технічного університету, Голова українського культурологічного центру, Голова Донецького обласного відділення Наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка, шеф-редактор журналу «Схід» відмітив, що усі прийняті документи мають різновекторні цілі, формальний характер ряду прийнятих галузевих документів, недостатня увага до інновацій при реструктуризації. Які пропозиції необхідно враховувати при розробці програм реструктуризації, чи підходити окремо до коксівного і енергетичного вугілля, використання відкритих приватизаційних аукціонів. По-друге, розробити модель прозорого інформування щодо долі вже приватизованих вугільних підприємств. Також необхідно розробити чіткий механізм повернення лотів державі у разі невиконання приписів. Створити галузевий науково-гірничий центр України.

Булатова О.В., проректор з наукової роботи, завідувач кафедри «Міжнародна економіка» Маріупольського державного університету, к.е.н., професор, зазначила, що досягнення регіональної однорідності, а не політичний союз – одна з провідних цілей розвитку ЄС. Виходячи з цього, актуальним стає формування гомогенного простору, заснованого на різному рівні розвитку регіонів.

З урахуванням динамічного розвитку геополітичної ситуації і розширення ЄС особливого значення для збалансованого і гармонійного розвитку континенту набуває реалізація регіональної політики, імперативом якої є реалізація концепції «Європа регіонів», у якій регіон розглядається як найважливіший резерв внутрішньої єдності європейської інтеграції.

Орєхова Т.В., заступник декана економічного факультету Донецького національного університету, завідувач кафедри «Прикладна економіка та бізнес адміністрування», д.е.н., професор, доповіла, що аналізуючи законодавчу базу та економічну динаміку, можна сказати, що створена досить тверда законодавча платформа для вирішення проблем старопромислових регіонів. Перш за все слід відзначити Закон України «Про стимулювання регіонів України», де вперше був використаний програмно-цільовий підхід до стимулювання і розвитку регіонів, і на Стратегію регіонального розвитку до 2015 року. Можна сперечатися щодо того, які регіони вважати депресивними. Можна говорити про те, що наш регіон не зовсім відповідає цьому поняттю з точки зору частки валового внутрішнього продукту, рівня безробіття тощо. З іншого боку, посилаючись на наших попередніх доповідачів, я хотіла б сказати, що якщо розглянути життєвий цикл розвитку регіонів, то, напевно, ми зараз перебуваємо на стадії зрілості, а не старіння. Тобто у нас є потенціал для розвитку.